Сингспід на промах під барабанні (ножні) гальма.

Привіт, усім!
Спільното, підкажіть, таке взагалі буває? і де можна придбати. Бо насипні під моєю вагою, на жаль, не живуть довго.
Дякую!

Був тут (на цьому форумі) один такий MaximSed, який переробляв китайські втулки черв'ячки на проми, хтось цим користувався. Але він жив у ПівнічноДонецьку (Сєвєродонецьку), який зараз під окупацією. Він покинув цей форум, можливо залишився в окупації (зрадник? хз).

Але ті проми добре сприймають лише радіальні навантаження, а на велосипеді при нахилі виникають ще й бокові навантаження. Тому сумніваюсь, що проми будуть жити довго в таких умовах.

Інший шлях --- відмовитись від сепараторів і спробувати збільшити кількість кульок у втулці (можна черв'ячку, можна торпеду). Більше кульок --- більше навантаження може сприймати втулка.

Можете подивитись тему того чувака: https://xt.ht/phpbb/viewtopic.php?f=31&t=324903

Дякую. Можливо, я щось вигадую і потрібно просто знайти більш якісну втулку на насипних шарах. Може, хтось порадить конктретну, бо китайські в моїх умовах живуть півроку/рік.

Velosteel (Чехія).

Скільки ви важите? Які моделі втулок у вас були? Якої моделі ваша рама?

Гальмівних втулок на промпідшипниках під ножне гальмо серійно не випускають. Ті, хто переробляв для себе "черв'ячки" та "торпедо" на промпідшипники, користувалися токарним верстатом. Без нього навряд чи щось вдієш.
З поширених у нас втулок під ножне гальмо найнадійніші - чеські втулки Velosteel. На ОЛХ є троє-четверо людей, які продають ці втулки давно й дуже недорого (біля 600 грн., а іноді навіть дешевше). Запчастини до них (гальмівні барабани, підшипники, ролики, п'ятерики, зірки) на українському ринку є, знайти неважко.
Правому малому підшипнику можна додати міцності, розібравши втулку та замінивши сепараторний вузол (там 7 кульок) 9 кульками без сепаратора. Їх розмір 6,35 мм (1/4"). Це стандартні кульки для Velosteel, а також для звичайних негальмівних втулок під накрутну тріщотку (крім СРСРівських). Вони нерідко продаються окремо. Можна видобути такі кульки і з тих же сепараторних підшипників Velosteel.
Зірки для Velosteel мають центральну дірку діаметром біля 35 мм. Зірки до планетарних втулок сюди підходять пречудово. Їх неважко знайти у веломагазинах, причому майже з будь-яким числом зубів. Зірки від совєцьких торпедо-втулок не підійдуть: у них діаметр дірки біля 36 мм.

Можна активно їздити й на совєцькій торпедо-втулці, якщо перед цим повністю її розібрати, ретельно перевірити всі деталі, правильно змастити, зібрати наново й добре відрегулювати (можу розмповісти, як це найкраще зробити). Там теж варто замінити правий малий сепараторний підшипник на кульки без сепаратора. Їх треба 10 (а не 9, як у Velosteel). Розмір цих кульок - метричний, 6 мм.

Паршиво зроблену штамповану тонку контргайку на совєцьких втулках можна замінити звичайною повноцінною гайкою - такою ж, як гайки, котрі фіксують колесо в рамі. Різниця у товщині не настільки значна, щоб рама її відчула. Іноді доцільно трохи зігнути назовні реактивний важіль, аби той добре поєднувався з хомутом на нижньому пері. Важіль міцний та жорсткий, однак таки гнеться.

Захист від бруду у торпедо-втулок не надто добрий. Velosteel має великі зовнішні жерстяні пильники зліва й справа, проте малий підшипник майже не захищений. У совєцьких втулок - аналогічно, а на додачу там нема навіть великого лівого пильника.
Проте пильник туди можна присобачити самостійно. Треба знайти такий самий пильник, як той, що справа під зіркою. Щоб він не з'їжджав з місця, його варто притиснути, акуратно намотавши трохи ФУМ-стрічки (як на фото). Така стрічка дуже корисна й справа (на Velosteel теж) - як цілком надійний захист для малого підшипника.

Втулка велостиль (принаймні сучасні) має один недолік --- це кріплення корони (та штука, яка утримує ролики, тобто сепаратор для роликів) до п'ятерика. Замість нормального стопорного кільця як в радянських втулках (яке легко зняти і одягти), там всередину п'ятерика запресована фігня з тонкого металу, яку дуже важко виковиряти. Якщо її все-ж-таки вдасться дістати (за допомогою плоскої викрутки або чогось тонкого), то вона при цьому трохи деформується. Потім, якщо вставити її назад, то вона вже не тримається так добре. А якщо не знімати корону з роликами, то не можна якісно відмити п'ятерик від бруду під час обслуговування.

http://www.velosteel.cz/kestazeni/volnobezka.pdf

Ця деталька-фігня позначена на схемі як "fixing cup".

І нехай. Та бляшана штука потрібна лише для того, щоб тримати п'ятерик з роликами й короною вкупі, коли втулка розібрана. В зібраній втулці п'ятерик впирається справа у малий підшипник, а рух його корони вліво обмежений правим гальмівний конусом. В такому стані воно не розбереться, навіть якщо того фіксатора не буде зовсім.


На другому чищенні я вирішив просто кидати п'ятерик у зборі в розчинник та розмішувати, а потім те ж саме з свіжим розчинником. Можна струснути банку разів з двадцять. Там не суперпрецизійний механізм, йому цього досить. Чисть його абсолютно якісно чи не абсолютно - після першого ж гальмування туди потраплять дрібнісінькі сталеві ошурки (чорний субстрат, від якого ми й відчищали механізм), утворені тертям між корпусом втулки та гальмівними колодками.

німецька планетарка на 3 передачі простіша, міцніша і надійніша від всих торпед і велостилів ,при своєчасному обслуговувані і правильному перемиканні передач САКС -3 їздить дуже довго. А своєчасна заміна підшипника з сторони гальм та малого робить цю втулку дуже надійною і витривалою .Цікаво що великий підшипник з сторони зірочки майже незношується.

Підтримую.